Семен Горов: кліпмейкерське бачення режисера
Вітчизняні артисти радують нас своїми піснями і дають можливість зняти за ними кліпи. 22 червня в інноваційному та освітньому центрі HUB 4.0 відбувся конкурс-пітчинг The Next Big Thing-2016 у рамках фестивалю короткометражного кіно “Де кіно”. Ідеєю фестивалю є зняти музичне відео на обрану композицію будь-кого з 12-ти українських виконавців.
Під час фестивалю свій майстер-клас провів кліпмейкер та телережисер Семен Горов, який відомий за екранізованими мюзиклами “Вечори на хуторі близ Диканьки”, “Сорочинський ярмарок”, “Одруження Фігаро” , “Пригоди Вєрки Сердючки” та двома сезонами популярного серіалу “Останній москаль”. Він розповів про свої музичні вподобання та поділився специфікою створення кліпу.
Спочатку режисер занурився у розквіт музичних фільмів, згадавши озвучення німих стрічок під акомпанемент, зйомку радянських мюзиклів та оперет, що створювались для кіно. Перед будь-яким коротеньким фільмом зазвичай йшло відзняте на плівку кіно-караоке, під час якого глядач міг підспівати улюбленому виконавцю. Це можна було вважати першими кліпами.
Тоді ж почали фіксувались на камеру концерти популярних виконавців, й ті хто хотів насолодитися атмосферою 60-х та 70-х з Девідом Бовві, Бітлами чи “Queen” міг відчути енергетику сцени з екрану, побачивши уривки з репетицій та виступів. У 80-х це стало більш доступним для ТБ із заснуванням відомих музичних телеканалів, як-то MTV, що було просто тодішнім бумом, якимось відродженням.
“Я памятаю той час, то було просто незвично” — згадує Семен, - “можна було побачити по телевізору кіномюзикли “Стіна” Алана Паркера, екранізації оперет Кальмана “Принцеса цирку", мюзикл «Волосся» та інше.”
Потім Горов виокремив три основі жанри кліпів, за якими треба просувати свого артиста чи його альбом, роблячи його цікавим та харизматичними, зі своїм режисерським баченням.
1) Постановочний (улюблений жанр Горова), в якому наразі робляться більшість відео, з окремим бюджетом та сценарієм. Для прикладу кліпмейкер навів знаменитий кліп “Трилер” на пісню Майкла Джексона, який в свою чергу став найдовшим в історії та розійшовся 20 мільйонами екземплярами по світу, з придуманим сюжетом та розписаною постановкою.
2) Синхрони - “не затьмарений показ глядачу, коли артист співає для камери”; це зйомки з концертів та локальних виступів як документ з реальною масовкою та умовах.
3) Анімаційні — з мальованими героями, для прикладу наводить кліпи гурту “Gorillaz” та кліпу на пісню гурту “a-ha” “Take on me” з намальованими під сторіборд кадрами та потавленою кіночастиною.
“Коли я почав знімати кліпи в Україні, всього було 3-4 людини які могли також цим займатись … Зараз таких сотні , яким так само потрібен якийсь кар'єрний потенціал”.
Далі Семен Горов наголосив на обов'язкових пунктах для створення кліпу:
А) Сценарій, який “має зацікавити продюсерів та небайдужих тобі людей, яким ти маєш захопити з перших трьох речень … зануривши у повсякденність чи вигадавши щось своє. Чим більше буде сюжетних поворотів та героїв, тим більше буде інтересу в глядачів до відточених драматургічних колізій. Чим простішою буде історія тим простішою будуть репетиції та постановка, на що вистачить бюджету, часу та сил”.
“Наразі якщо в тебе з'являється ідея чи задум — це нічого не означає, головне — аби в тебе був готовий сценарій” - запевняє телережисер. - “Продюсер та знімальна група разом з артистом мають мати на руках сценарій аби дати добро на його втілення. Аби написати текст на кліп, треба 20 разів прослухати пісню, зрозуміти її, який вона несе посил. Зрозуміти жанр та стиль ... Зараз виконавці почали самі писати собі пісні, але вони не так запам'ятовуються, як-то слова які їм написали відомі поети та композитори”.
Б) Розкадровка- візуалізація сценарного тексту зі сторібордом, розписанням планів, ракурсів та як це буде стикатися у монтажі, аби це гармонічно поєднувалося за формою, ритмом і темпом. Придумати, як швидко і лаконічно показати ту чи іншу дію персонажів. “Хоча зараз 80% моїх колег не слідують цим правилам” - жартує Горов.
В) Обов'язкова музична освіта, без якої не зробиш кліп за основними канонами.
Також, Горов дав кілька суттєвих і заключних порад для майбутніх кліпмейкерів:
Не ускладнюйте собі роботи і правильно розраховуйте свої сили, аби впоратися зі знімальною роботою — кіно має квапитись, але не зовсім квапитись, бо важливе — це якість, як не як;
Радьтеся з досвідченими експертами та профі аби полегшити роботу;
Вмійте працювати в колективі — з оператором, художником, композитором, артистами, комбінуючи погляди кожного і розуміючи як зняти гарно з урахуванням їхніх потреб;
Вигадуйте нове і шокуюче, грайте з формою, шукайте нові потрібні локації для зйомок, аби захопити увагу глядачів;
Чим повніше втілений задум, тим кращою буде робота з мінімумом поступок та компромісів.
Під час майстер-класу були показані кліпи Семена Горова: Океан Ельзи “Там де нас нема” (перший професійний кліп гурту) та Ірина Білик “Сильніше”, - на прикладі яких спікер узагальнив усе ним висловлене та побажав учасникам дискусії натхнення і успіхів у конкурсі.
Нагадуємо, конкурс-пітчинг The Next Big Thing-2016 з липня розпочинає відкрите голосування в соц-мережах, за яким будуть обрані 30 кращих кліпів, відзнятих до конкурсу. 23 вересня на фестивалі “Де кіно” визначить переможців у трьох номінаціях та режисера, який зніме кліп для переможця “Голосу країни 6”.
